Gen 35 | UkrOgienko | STEP | і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

Genesis 35

Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі, 1 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було. 2 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“. 3 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“ 4

Переселення Якова до Бет-Е́лу

5 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“. 6 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж. 7 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, ^{▼▼Be jom carat — в день мого утиску, — у день недолі, скрути.} і був зо мною в дорозі, якою ходив я“. 8 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом. 9 І вирушили вони. І великий ^{▼▼В ориґіналі „жах Божий“ — це великий жах, пор. 1 М. 30. 8, Пс. 36. 7.} жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова. 10 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним. 11 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, ^{▼▼Ел Бет-Ел — Бог Бет-Елу.} бо там явився йому Бог, ^{▼▼В ориґіналі: явилися йому Боги.} коли він утікав перед своїм братом. 12 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут. ^{▼▼Аллон-Бахут — дуб плачу.} 13 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його. 14 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль. 15 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх. 16 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“. 17 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив. 18 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою. 19 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

Смерть Рахілі

20 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра ^{▼▼Ківра — міра, з версту.} землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи. 21 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“. 22 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, ^{▼▼Бен-Оні — син болю мого.} а його батько назвав його: Веніями́н. ^{▼▼Веніямин, Бен-Ямін — син правиці.} 23 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм. ^{▼▼Бет-Лехем, Віфлеєм — дім хліба.} 24 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні. 25 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру. ^{▼▼Міґдал-Едер — башта стада.} 26 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому.

Нащадки Якова

А в Якова було дванадцятеро синів.

27 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н. 28 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н. 29 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.